сліпий політ

1. n

1) штора; маркіза; жалюзі; віконниця

2) pl наочники, шори

3) привід, відмовка; обдурювання; окозамилювання

4) розм. запій

5) тупик

6) тех. заглушка

7) опт. діафрагма, бленда

8) військ. димова завіса; маска

9) військ. снаряд, що не вибухнув

2. adj

1) сліпий, незрячий

2) призначений для сліпих

3) що не бачить (не помічає, не звертає уваги)

4) що діє наосліп

5) безглуздий, нерозсудливий; необачний, необережний

6) невидимий, прихований

7) гірн. що не має виходу на поверхню (про ствол тощо)

8) неясний, невиразний, нечітко надрукований, нерозбірливий

9) глухий (про стіну тощо); що не має проходу (виходу)

10) буд. фальшивий (про вікно, двері)

11) матовий (про фарбу)

12) розм. п'яний (тж blind drunk)

13) без квітів і плодів

14) ав. за приладами, сліпий

2. v

1) осліплювати, сліпити; позбавляти зору

2) засліплювати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати; обманювати

5) мчати з великою швидкістю

6) фот. діафрагмувати

7) військ. бліндажувати

* * *

1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня

2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі

3) pl наочники, шори

4) привід, відмовка; обман

5) пиятика

6) = blind alley

7) миcл. засідка

8) cпeц. заглушка

9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда

10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран

11) вiйcьк. снаряд, що не розірвався

1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих

2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги

3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний

4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхню

5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукований

6) глухий ( про стіну); який закінчується тупиком, який не має проходу

7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)

8) матовий ( про фарбу)

9) п'яний (тж. blind drunk)

10) без квітів, плодів

11) aв. сліпий, за приладами

12)

1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати

2) засліплювати, вражати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати, обманювати

5) фoтo діафрагмувати

1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня

2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі

3) pl наочники, шори

4) привід, відмовка; обман

5) пиятика

6) = blind alley

7) миcл. засідка

8) cпeц. заглушка

9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда

10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран

11) вiйcьк. снаряд, що не розірвався

1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих

2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги

3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний

4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхню

5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукований

6) глухий ( про стіну); який закінчується тупиком, який не має проходу

7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)

8) матовий ( про фарбу)

9) п'яний (тж. blind drunk)

10) без квітів, плодів

11) aв. сліпий, за приладами

12)

1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати

2) засліплювати, вражати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати, обманювати

5) фoтo діафрагмувати

1. n

1) знаряддя; інструмент; прилад; апарат; пристрій, установка

2) засіб, знаряддя (для досягнення мети)

3) музичний інструмент

4) юр. документ; грамота; акт

5) орган людського тіла

2. v

1) муз. оркеструвати, інструментувати

2) обладнувати приладами

3) юр. складати договір (акт)

4) подавати прохання

5) практично здійснювати

* * *

1) знаряддя; інструмент; прилад; апарат

2) знаряддя, засіб ( для досягнення мет)

3) музичний інструмент

4) юp. документ; акт; грамота

1) мyз. інструментувати, оркеструвати

2) юp. скласти договір, акт; подавати прохання

Гринів, Олег Іванович (1940, с. Мала Горожанка Львівської обл.) - укр. філософ. Закінчив юридичний ф-т ЛНУ їм. І.Франка (1967). Докт. філософських наук (1989), проф. (1997). У1974 - 1990 рр. - на викладацькій роботі у НУ "Львівська політехніка". Од 1993 р. - ст. наук. співр., зав. сектором теоретичної етнології Ін-ту народознавства НАНУ (м Л. ьвів). Виконавчий секретар Львівської крайової ради Конгресу укр. інтелігенції. Коло наукових інтересів - проблеми філософії, етнології, націології, політології, культурології, релігієзнавства. Лауреат премії "Журналіст року" (1995) А. втор понад 300 наукових і науково-публіцистичних праць. Публікації в Україні і за кордоном.

[br]

Осн. тв.: "Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог" (1994); "Українське народознавство", у співавт. (1994); "Національно-духовне відродження: Історія і сучасні проблеми" (1995); "Політологія. Кінець XIX - перша половина XX ст Х. рестоматія", у співавт. (1996); "Україна і Росія: партнерство чи протистояння? Етнополітичний аналіз" (1997).

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *